Хмара – це віртуальна ІТ-інфраструктура (сервери, сховища даних, мережеве обладнання тощо), на базі якої розгортаються корпоративні програми та сервіси. Приклади таких сервісів - бухгалтерія, бази даних, дистанційні офіси, CRM-системи і т.д.
Хмара зберігається у дистанційному дата-центрі (дата-центрах) провайдера. Інфраструктура доступна через інтерфейс, в якому здійснюється адміністрування та моніторинг системи. Підтримка та обслуговування фізичних компонентів хмари, тобто серверів та всього обладнання – відповідальність провайдера. Основна відмінність хмари від інших інфраструктурних рішень – висока надійність досягається дублюванням усіх життєво важливих компонентів системи та гнучкість конфігурації. Наприклад, через веб-інтерфейс можна миттєво збільшити чи зменшити обсяг оперативної пам'яті, задіяти чи вимкнути процесорні ядра. При цьому вартість оренди потужностей змінюється прямо пропорційно: менше ресурсів – менше оплата.
Оренда виділеного сервера в дата-центрі у провайдера вирішує частину проблем, які виникають при локальному розміщенні; наприклад, необхідність самостійно утримувати ЦОД.
Однак конфігурація "залізного" сервера обмежена можливостями компонентів.
Якщо інфраструктуру потрібно масштабувати, доведеться замінювати компоненти або купувати ще один сервер. Навпаки, масштабування хмари практично необмежене. Ресурси можна додати будь-якої миті, причому саме стільки, скільки потрібно для проекту.
Так само важливим мінусом виділеного сервера є відмовостійкість. У разі поломки ви отримаєте простій сервісу і цілком можливо - втрату грошей.
На перший погляд може здатися, що традиційні «залізні» сервери – простіші, і, отже, зручне рішення.
Насправді розміщення інфраструктури локально змушує організацію вирішувати низку завдань:
👎 навчати та утримувати IT-персонал;
👎 займатись підтримкою інфраструктури (апгрейди, ремонти, витрати на електрику тощо);
👎 придбати дороге промислове обладнання (системи охолодження, системи безперебійного живлення, генератори тощо);
👎 виділяти простір для локального дата-центру, а також заводити додаткового провайдера інтернет;
👎 організовувати резервні майданчики для стійкості до відмови;
👎 забезпечувати інформаційну та фізичну безпеку серверів;
👎 регулярно оновлювати систему та ПЗ.
Ці завдання досить затратні з погляду часу та ресурсів. Якщо ви орендуєте хмару для бізнесу, вирішення цих проблем бере на себе провайдер. Таким чином компанія може направити ресурси на профільну діяльність, а не на оплату обчислювальних потужностей.
✅ доступність 24/7: у кожного користувача корпоративної IT-системи є доступ до інформації у хмарі незалежно від географічного розташування та часу доби;
✅ надійність та відмовостійкість: провайдеру легше організувати відмовостійкість для безперервної роботи серверів у рамках загальної структури в дата центрі, до того ж технології хмарних систем націлені на максимальну відмовостійкість, так само провайдеру простіше налаштувати засоби інформаційної безпеки та резервне копіювання даних у дата-центрі;
✅ незалежність від апаратної платформи: доступ не залежить від пристрою – це може бути персональний комп'ютер на робочому місці, робоча станція в режимі тонкий клієнт, планшет, смартфон;
✅ економічність: не потрібно утримувати обладнання, наймати штат інженерів для обслуговування інфраструктури, витрачатися на електрику та охолодження серверів;
✅ гнучкість: ресурси можна збільшити чи зменшити залежно від потреб. Тож клієнт не переплачує за зайві потужності. Хмара масштабується швидше та економічніше, ніж локальний ЦОД;
✅ професійне обладнання: провайдери купують обладнання Enterprise-класу та розміщують його у дата-центрах, де забезпечені умови для роботи серверів промислового формату.
Комусь важливо заощадити кошти, для когось ключове питання – безпека, хтось зосереджений на оптимізації операційної діяльності. Використання хмарних технологій у бізнесі залежить від сегменту компанії, її розміру, стратегії, оргструктури та навіть від обмежень законодавства. Наприклад, банк не може перенести всі системи у хмару. Пул персональних даних клієнтів вимагає особливих гарантій безпеки, щоб зберегти банківську таємницю. Однак перенести в хмару некритичні програми – наприклад, сайт або корпоративний університет, які не мають зв'язку з базою клієнтів, – цілком можливо. Або, навпаки, запити бізнесу мають різний рівень ваги з різними вимогами до безперебійності. У цьому випадку найбільш вимогливі дані можна розмістити у хмарі, а вторинні та не вимогливі до відмовостійкості - залишити на ресурсах компанії в офісі. Іншими словами, в хмару необов'язково переносити всі системи та застосунки фірми, можна вибрати лише деякі.
Крім прикладів з неможливістю зберігання даних поза межами компанії (наприклад, для збереження банківської таємниці) чи фінансовими обмеженнями бізнесу. Хмарні сервери можуть використовуватися як для зберігання даних, так і для їх обробки, як для роботи сайтів і порталів, так і для програмування та розробки як для виробничих процесів управління, так і для штучного інтелекту. Ви можете винести всю роботу в хмару, а на робочих місцях співробітників поставити монітори з тонкими клієнтами, можете просто запускати там бухгалтерську базу або працюватиме ваш WEB портал з великим навантаженням або невеликий інтернет-магазин. Ціна хмари буде порівнянна з навантаженням і підійде будь-якому виду діяльності з будь-якими обсягами, чи це стартап або найбільший проект, який знає кожен.
